Масова реквізиція надолу: як забудовники заборгували Киву мільярди

Головна проблема великих міст України — нестача коштів на спорудження нових шкіл, дитячих садків та лікарень. Одне з рішень цієї проблеми — пайові внески від забудовників, які зобов'язані брати участь у розвитку міської інфраструктури. Проте київські будівельні компанії виявилися недобросовісними боржниками, залишивши місто без мільярда гривень необхідних ресурсів.

Що виявила ревізія Держаудитслужби

На грудень 2025 року Державна аудиторська служба завершила комплексну перевірку роботи Департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. Аудиторські колективи зосередилися на критичній сфері — стеженні за виконанням забудовниками своїх фінансових зобов'язань.

Результати виявилися вражаючими. Київ недоотримав понад 1 мільярд гривень у вигляді пайової участі від розробників житлових та комерційних об'єктів. Ці кошти мали спрямовуватися на:

  • Будівництво та ремонт освітніх закладів (школи, ліцеї)
  • Розширення мережі дошкільних установ (дитячі садки)
  • Розвиток медичної інфраструктури (амбулаторії, лікарні)
  • Інженерне забезпечення (водопровід, каналізація, газопровід)
  • Автомобільні дороги та громадський транспорт

Як буде взиськуватися борг

Після отримання висновків аудиту чиновники Департаменту економіки спільно з представниками прокуратури розпочали активне судове переслідування недобросовісних боржників. Окремі позови було подано майже проти всіх будівельних компаній, які не виконали свої зобов'язання, з вимогою повернути понад мільярд гривень до міського бюджету.

«Без пайових внесків забудовників розвиток соціальної інфраструктури великих міст просто неможливий» — така позиція міської влади щодо необхідності стягнення боргів.

Перші судові перемоги

На момент перевірки судами було задоволено позови на суму близько 140 мільйонів гривень. Однак реальне надходження коштів до бюджету становило лише понад 13 мільйонів гривень — це лише 1% від загальної суми недоотримання. Розрив між рішенням суду і фактичним поповненням казни пояснюється процедурами виконання судових рішень та можливими затримками у розрахунках.

Водночас один з приватних розробників погодився здійснити добровільну сплату 30 мільйонів гривень за світловою угодою, яку затвердив Господарський суд Києва. Це свідчить про те, що не всі будівельні компанії готові довести справу до тривалих судових розглядів.

Судові процеси тривають

Більшість справ щодо інших будівельних компаній перебувають на стадії розгляду чи перевірки. Очікується, що в наступні місяці та роки суди винесуть додаткові рішення, які мають дозволити місту поступово повернути заборговані кошти на розвиток критичної для громади інфраструктури.

Історія пайових внесків і чинна законодавча база

Механізм пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури діяв в Україні впродовж багатьох років. Однак у вересні 2019 року законодавці прийняли рішення про скасування пайових внесків з 1 січня 2021 року. Цей крок був реалізований шляхом виключення статті 40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 132-IX від 20.09.2019).

Важливо відзначити, що договори про пайову участь, укладені до 1 січня 2020 року, залишилися чинними і мають виконуватися забудовниками до повного завершення своїх зобов'язань. Саме на підставі цих договорів місто звертається до суду щодо давніх боргів.

Закон трансформується, але договорові зобов'язання залишаються дійсними — це принцип правової безперервності, на якому ґрунтуються судові позови.

Перспективи повернення коштів

Хоча на даний момент до бюджету повернулося менше 2% від загальної суми недоотримання, процес стягнення боргів набирає обертів. Судові прецеденти щодо обов'язковості виконання пайових внесків укріплюють позицію міської влади у справах проти інших забудовників.

Експерти рекомендують громадськості контролювати цей процес, оскільки в кінцевому підсумку повернені кошти мають спрямовуватися на будівництво необхідних медичних та освітніх установ, а також поліпшення комунального забезпечення наших населених пунктів.

Висновки: що це означає для Києва

Масова судова кампанія проти неплатників має демонстративне значення: вона сигналізує як поточним, так і майбутнім розробникам про серйозність міської влади у примусовому виконанні договірних зобов'язань. Це створює умови для справедливого розподілу навантаження на розвиток міста між муніципалітетом та приватним сектором.

Слідкуйте за судовими рішеннями та повідомленнями Департаменту економіки та інвестицій КМДА, щоб дізнатися, як розвиватимуться нових школи, дитячі садки та лікарні у вашому районі завдяки повернутим коштам от недобросовісних забудовників.

Часті запитання

Що таке пайові внески забудовників?

Пайові внески — це фінансові зобов'язання розробників брати участь у розвитку соціальної інфраструктури (школи, дитячі садки, лікарні, дороги) у місті, де вони ведуть будівництво. Розмір внеску залежить від типу та розміру проекту.

Коли скасували пайові внески в Україні?

Пайові внески були скасовані з 1 січня 2021 року на підставі Закону № 132-IX від 20 вересня 2019 року. Однак договори, укладені до 1 січня 2020 року, залишилися чинними і мають виконуватися забудовниками.

Чому Київ подав позови на забудовників?

Держаудитслужба виявила, що київські забудовники заборгували понад 1 мільярд гривень за пайовими внесками. Місто звернулося до суду, щоб примусово стягнути ці борги на розвиток необхідної інфраструктури.

Скільки коштів вже повернулося до бюджету Києва?

На момент перевірки до бюджету реально надійшло понад 13 мільйонів гривень (близько 1% від загальної суми недоотримання), а один забудовник добровільно сплатив 30 мільйонів гривень за угодою.

Як суди ставляться до позовів міста на забудовників?

Суди задовільно ставляться до позовів міста. Вже задоволено позови на суму близько 140 мільйонів гривень, але процес виконання судових рішень триває, оскільки деякі забудовники намагаються затримати платежі.

Що відбудеться з повернутими коштами?

Повернені кошти мають спрямовуватися на будівництво та ремонт шкіл, дитячих садків, лікарень та інженерної інфраструктури в Києві, тобто саме на розвиток соціальної сфери.