Луцьк та Житомир: лідери безбар'єрності 2026 за оцінкою активістів

Які міста України найдоступніші для людей з інвалідністю

Проблема недостатньої адаптації міської інфраструктури для людей з інвалідністю залишається актуальною для більшості українських міст. Безбар'єрність — це не просто зручність, а право кожної людини на вільне пересування та рівний доступ до послуг. У липні 2026 року активісти провели комплексну оцінку українських міст, результати якої виявили як яскраві приклади для наслідування, так і серйозні недоліки, що потребують невідкладних змін.

Рейтинг безбар'єрності 2026: топ-5 міст за доступністю

Під час тестування міст представники громадянського суспільства оцінили кожну локацію за низкою критеріїв: наявність пристосувань у закладах охорони здоров'я, якість громадського транспорту, стан адміністративних будівель і наявність тактильної навігації.

• Перше місце — Луцьк, що продемонстрував найвищий рівень адаптації
• Друге місце — Житомир, міцна позиція з можливістю подальшого розвитку
• Третє місце — Рівне
• Четверте місце — Івано-Франківськ
• П'яте місце — Чернівці

Такий рейтинг складено на основі практичних перевірок та враженнях людей з інвалідністю, які особисто тестували кожний об'єкт. Цей підхід дозволяє ідентифікувати реальні проблеми, а не спиратися лише на декларативні показники.

Проблеми з доступністю в житомирських закладах

Коли команда тестувальників відвідала Житомир у липні, вони виявили цілий спектр недоліків у інфраструктурі, особливо в соціально значимих закладах. Найбільше проблем виявилося саме там, де люди з інвалідністю найчастіше звертаються за допомогою.

Недоліки у лікувальних закладах

Обласна лікарня, на модернізацію приймального відділення якої інвестовано значні кошти, демонструє серйозні прорахунки в адаптації для людей з порушеннями зору та опорно-рухового апарату:

• Відсутність тактильних табличок Брайля для навігації сліпих та слабозорих осіб
• Поручні виконані без виступів потрібної довжини та мають блискучу поверхню, що утруднює їх використання
• Стійка реєстрації закладена в один рівень замість передбачених двох, висота понад 110 сантиметрів унеможливлює обслуговування людей на кріслах-колісках
• Пандус має недостатні параметри, що заважає самостійному в'їзду
• Двері не мають необхідної ширини для комфортного проїзду

Проблеми з порогами та рельєфом

Під час обстеження різних муніципальних закладів та адміністративних будівель Житомира виявлено масове недотримання стандартів. Пороги висотою більше 4-5 сантиметрів створюють серйозну перешкоду для передвігання на кріслах-колісках та для людей з порушеннями рівноваги. Це базовий показник, який мають враховувати при плануванні та реконструкції об'єктів.

Позитивні моменти в інфраструктурі

Незважаючи на мінусами, у дослідженні також відмічені конкретні досягнення, на які варто спиратися під час розвитку міста:

• Громадський транспорт Житомира обладнаний низькопідлоговими автобусами та тролейбусами, що значно полегшує посадку для людей з інвалідністю
• У деяких закладах встановлені зручні рукомийники, поєднані з поручнями
• Туалетні приміщення деяких установ оснащені душовими пристроями з необхідними адаптаціями

План розвитку доступності в Житомирі

Після презентації результатів дослідження керівництво міста зробило конкретні зобов'язання щодо подальшого вдосконалення інфраструктури. Головна архітекторка міста запропонувала структурований підхід до вирішення проблеми:

1. Винесення виявлених недоліків на засідання ради з питань безбар'єрності
2. Пріоритетна роботу над муніципальними закладами й установами охорони здоров'я
3. Вимога до виконавців дотримуватися стандартів при реконструкції
4. Подальше розповсюджування вимог на приватні заклади та бізнес-структури

Справжня безбар'єрність досягається комплексним підходом, коли державні та комунальні установи стають прикладом для приватного сектору.

Як зародилась ініціатива оцінки безбар'єрності

Рухавцем змін став відважний активіст, ветеран військових дій. У лютому 2024 року під час бойових операцій він отримав тяжке поранення. Під час подальшої реабілітації у волинській лікарні він особисто стикнувся з проблемами недостатної адаптації медичних закладів для людей на кріслах-колісках.

Спостерігаючи відсутність елементарних зручностей, таких як душові для людей на кріслах-колісках, він вирішив взяти ініціативу в свої руки. Так було засновано громадську організацію, що займається аудитом та підвищенням стандартів доступності по всій країні.

Різниця між громадськими та офіційними рейтингами доступності

Варто відзначити, що рейтинги, складені активістами на основі практичних спостережень, часто відрізняються від офіційних оцінок державних структур. Міністерство розвитку громад та територій України також проводило оцінку безбар'єрності, де Луцьк посідав інші позиції, а Житомир показав інші результати, особливо у категорії доступності громадського транспорту.

Ця різниця підкреслює важливість незалежних перевірок, проведених людьми, які практично стикаються з бар'єрами щоденно. Громадянське суспільство та активізм грають вирішальну роль у спонуканні влади до дійсних змін.

Що потрібно змінити в українських містах для повної безбар'єрності

На основі проведеного дослідження можна виділити ключові напрямки роботи, які мають сфокусувати місцеві органи влади та підприємці:

• Встановлення тактильної навігації (таблиці Брайля, рельєфні поверхні)
• Стандартизація висоти порогів та переходів
• Адаптація робочих поверхонь у лікарнях та офісах (висота стійок реєстрації)
• Удосконалення пандусів та входів до будівель
• Розширення дверних проходів
• Розвиток низькопідлогового громадського транспорту
• Встановлення адекватних поручнів та опор

Закупи та фінансування проектів безбар'єрності

Значні інвестиції в модернізацію закладів охорони здоров'я та адміністративних будівель уже ведуться, проте часто вони не досягають своєї мети через неправильне проектування та реалізацію. Щоб уникнути марного витрачання коштів, необхідно залучати фахівців та людей з інвалідністю до планування та перевірки всіх проектів розвитку інфраструктури.

Людина з інвалідністю — найкращий експерт у виявленні проблем, з якими вона стикається щоденно.

Висновки та рекомендації

Рейтинг 2026 року продемонстрував, що українські міста наслідуються певного прогресу, але надалі залишається багато роботи. Луцьк та Житомир стали позитивними прикладами, але навіть вони мають серйозні пробіли у адаптації критичних об'єктів.

Для досягнення справжньої інклюзивної інфраструктури, необхідно:

1. Залучати людей з інвалідністю до планування міст та закладів
2. Проводити регулярні незалежні аудити доступності
3. Встановлювати штрафи та санкції за недотримання стандартів
4. Виділяти бюджети на адаптацію існуючих об'єктів, а не лише нових
5. Розповсюджувати найкращі практики на всі регіони

Якщо ви помітили проблеми з доступністю у своєму місті, повідомте про них місцевим органам влади та громадським організаціям. Ваш голос може спонукати до змін, які покращать якість життя для тисяч людей з інвалідністю. Разом ми можемо побудувати справді доступну Україну, де кожна людина зможе вільно пересуватися та користуватися всіма благами міської інфраструктури.