Проблема автомобілецентричного міста: чому Дніпро змінює підхід

Незважаючи на тривалу повномасштабну війну, українські міста активно трансформують свою інфраструктуру. Зростаюча кількість людей із інвалідністю, ветеранів та осіб, які отримали травми, робить безбар'єрність і комфорт невід'ємними складовими міського розвитку. Кожне місто обирає власну стратегію: одні концентруються на масштабних мегапроєктах, інші спираються на тактичні рішення, що дають швидкий результат без надмірного навантаження на бюджет.

Дніпро демонструє успішний приклад другого підходу — комплексне оновлення вулиць через залучення спеціалістів-урбаністів, які розробляють сучасні, людиноцентричні рішення на основі європейських стандартів. На противагу столиці, яка витрачає мільярди гривень на глибокі капітальні ремонти, дніпровська влада обирає швидкі адаптації вже наявного простору.

Від ідей у соцмережах до офіційної міської політики

Трансформація почалася з ініціативи однієї людини. У 2018 році анонімна сторінка у соціальній мережі почала популяризувати європейський досвід урбаністики й порівнювати його з місцевими реаліями. Запит на якісні зміни виявився величезним — аудиторія швидко зростала, навколо ідеї збиралися однодумці.

З часом ініціатива вийшла за межі інтернету. У 2020 році місцева влада офіційно запросила автора проєкту працювати в команді головного архітектора, щоб втілювати теоретичні концепції в життя. Розмежування залишалось чітким: блог продовжував розповідати про ідеї, а команда спеціалістів реалізовувала їх на вулицях.

На питання про універсальний механізм співпраці з органами влади спеціалісти пояснюють: кожен підрозділ міської ради має власні повноваження. Проте щоразу, коли з'являється «вікно можливостей» для оновлення — ремонту або зміни схеми руху — чиновники звертаються за консультаціями до команди урбаністів.

Основні принципи дніпровського оновлення

Головний акцент робиться на спирання на чинну нормативну базу. Останні роки нормативна база активно змінюється в бік європейських стандартів, що суттєво полегшує адвокування нових рішень. Основна переперона — переконати владу і суспільство робити не як звикли, а як того вимагає здоровий глузд та наявні виклики.

Головна мета — перевести місто-мільйонник з застарілої автомобілецентричної моделі на людиноцентричну, створюючи комфортний, інклюзивний та безпечний простір для кожного мешканця, включаючи маломобільних осіб.

«Віденські» платформи й безбар'єрність на практиці

Першим масштабним проєктом, що дозволив протестувати цей підхід, стало оновлення вулиці Січових Стрільців у 2020 році. Тоді повністю змінили схеми дорожного руху, впорядкували паркування, якісно оновили тротуари та вперше в місті впровадили комплексну безбар'єрність.

Один із найпоказовіших проєктів — комплексне оновлення Соборної площі протяжністю понад кілометр. Там створили безбар'єрний тротуар, піднявши проїзди до рівня пішохідної зони. Головною новацією стали перші у місті та другі в Україні «віденські» трамвайні платформи — підвищені зупинки на одному рівні з тротуаром для зручної посадки маломобільних пасажирів.

Подібні рішення успішно застосували й на інших ключових локаціях:

  • Вулиця Калинова: двосторонні велодоріжки по обидва боки, пандуси на всіх тротуарах, новий лінійний сквер у прибудинковому просторі;
  • Центр міста (перехрестя Єфремова, Коновальця, Винниченка): приоритет пішоходам через підняті перехрестя й спеціалізовані плитки для боровщиків;
  • Соборна площа: ліквідація нелегальних парковок, виділена смуга для громадського транспорту, безбар'єрний доступ.

Фінансовий аналіз: скільки коштує сучасне оновлення

Дніпровська міськрада оперує показниками вартості в гривнях за погонний метр вулиці. Ось реальні цифри із офіційних джерел:

Об'єкт оновленняДовжина (метри)Вартість (млн грн)Ціна за метр (тис. грн)
Провулок Євгенія Коновальця3606,317,5
Вулиця Винниченка3938,922,6
Вулиця Калинова71519,927,8
Соборна площа1 15036,331,5
Вулиця Сергія Єфремова57021,637,9

Важливо розуміти, що за ці кошти Дніпро не здійснює глибоких розриттів з заміною фундаменту та підземних комунікацій. Замість цього відбувається швидка й ефективна адаптація вже наявного простору: понижування бордюрів, укладання тактильної плитки, звуження смуг для заспокоєння руху, облаштування безпечних переходів.

Київські мегапроєкти: порівняння масштабів

Столиця дотримується зовсім іншої філософії. За даними комунальної компанії «Київавтодор», лише у 2025 році на реконструкцію та капітальний ремонт дорожної мережі використано понад 2,672 мільярда гривень з міського бюджету.

Столичні проєкти часто передбачають капітальні ремонти з глибоким втручанням в інфраструктуру, заміну підземних комунікацій та перекладання фундаменту. Кілька прикладів вартості:

  • Проспект Володимира Івасюка (248 тис. м²): 895,5 млн грн (~3,6 тис. грн/м²);
  • Вулиця Богатирська (234,6 тис. м²): 1,36 млрд грн (~5,8 тис. грн/м²);
  • Харківське шосе (111,4 тис. м²): 1,75 млрд грн (~15,7 тис. грн/м²);
  • Вулиця Милославська (29,2 тис. м²): 479,8 млн грн (~16,4 тис. грн/м²).

Крім того, столиця продовжує фінансувати масштабні мегапроєкти: реконструкція майже трьох кілометрів розв'язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної коштує понад 1,18 мільярда гривень, реставрація 683 метрів мосту Метро — 2,21 мільярда гривень.

Методологічна розбіжність у звітності

Важливе зауваження: Дніпро звітує за погонними метрами, Київ — за квадратними метрами площі покриття. Один дніпровський метр вулиці охоплює багато квадратних метрів реальної площі, тому прямого порівняння виконати неможливо. Проте навіть із цих даних виразна різниця підходів і масштабів витрат.

Капітальні ремонти вулиць Києва, що коштують мільярди, далеко не завжди гарантують створення сучасного та якісного пішохідного простору, часто залишаючи вулиці зручними лише для автомобілів.

Приватні інвестиції й малі проєкти замість мегарозпорядження

В умовах постійних військових загроз планувати довгострокові масштабні зміни стає важче. Наразі у Дніпрі акцент перенесено на дрібніші проєкти благоустрою з залученням приватних інвесторів, які готові оновлювати вуличний простір навколо своїх об'єктів бізнесу.

Цей підхід дозволяє розподілити навантаження на бюджет й досягати видимих результатів без очікування великих виділень коштів.

Чому дніпровська модель поширюється на інші міста

Досвід Дніпра доводить, що системне залучення урбаністів до міських процесів дозволяє за відносно невеликі кошти створювати сучасні, інклюзивні й безпечні простори та відходити від автомобілецентричної концепції.

Просторові рішення виявилися настільки вдалими, що Дніпро став прикладом для Львова, Харкова та інших українських міст. Місцеві фахівці часто наводять дніпровські рішення як те, що варто наслідувати. Команда готова ділитися досвідом і масштабувати його по Україні.

У часи вкрай обмежених ресурсів та постійних викликів війни дніпровський підхід демонструє, як оновлювати суспільний простір гнучко й економно, роблячи вулиці українських міст дедалі більше схожими на європейські, водночас вивільняючи бюджетні кошти на інші нагальні потреби.

Як це впливає на мешканців

Для людей із обмеженою мобільністю, батьків із дитячими колясками, велосипедистів та просто пішоходів такі зміни мають суттєве значення. Безбар'єрність стає не люксом, а нормою. Віденські платформи спрощують посадку в трамвай, пандуси замінюють неприступні сходи, виділені велодоріжки роблять педальний транспорт безпечнішим.

Умови для прогулянок і відпочинку в межах міста покращуються без необхідності чекати багаторічного капітального ремонту.

Практичні уроки для інших міст

Головні виявлені принципи:

  1. Спирайтеся на чинну нормативну базу — вона є інструментом, яким можна значно покращити ситуацію.
  2. Залучайте спеціалістів-урбаністів до планування й прийняття рішень.
  3. Фокусуйтеся на людиноцентричному плануванні замість автомобілецентричного.
  4. Використовуйте тактичні рішення для швидкого результату, не чекаючи мільйонів на глибокі ремонти.
  5. Залучайте приватні інвестиції в периферійні об'єкти й райони.

Висновок: два шляхи розвитку міст

Українські міста стоять перед вибором: слідувати логіці масивних, ресурсомістких мегапроєктів або обрати гнучкіший, людиноцентричний підхід на основі європейських практик. Дніпро показує, що другий варіант не тільки можливий, але й ефективніший для бюджету й якості міського життя.

Системне залучення урбаністів до міських процесів дозволяє за відносно невеликі кошти створювати сучасні, інклюзивні та безпечні простори й відходити від концепції автомобілецентричності.

Розпочніть із малого: оцініть стан тротуарів, велодоріжок і пішохідних переходів у вашому районі. Залучіть місцевих активістів і спеціалістів до обговорення проблем. Звертайтеся до місцевої влади з конкретними пропозиціями оновлення — приклад Дніпра показує, що такі ідеї чути й втілюються.

Часті запитання

Що таке «віденські» трамвайні платформи?

Це підвищені зупинки громадського транспорту, розташовані на одному рівні з тротуаром. Вони дозволяють маломобільним пасажирам, людям у інвалідних візках та батькам із колясками зручно сідати й виходити без додаткових перепон. Дніпро впровадив другі такі платформи в Україні на Соборній площі.

Скільки коштує оновлення вулиці у Дніпрі?

Залежно від масштабу, від 17,5 до 37,9 тисяч гривень за погонний метр. Наприклад, оновлення вулиці Калинової (715 метрів) обійшлось у 19,9 мільйона гривень. Це значно менше, ніж мільярдні проєкти столиці, оскільки не передбачає глибоких розриттів і заміни підземних комунікацій.

У чому різниця між дніпровським та київським підходом?

Дніпро фокусується на тактичних, швидких рішеннях адаптації вже наявного простору: понижування бордюрів, укладання плиток, звуження смуг. Київ вкладає мільярди в капітальні ремонти з глибоким втручанням в інфраструктуру, заміною комунікацій і фундаменту. Дніпровський підхід економічніший і дає результат швидше.

Як людиноцентричне планування змінює вулиці?

Замість пріоритету автомобілям з'являються безпечні пішохідні переходи, велодоріжки, розширені тротуари, пандуси для інвалідних візків і матерів із колясками, зелені буферні зони. Це робить вулиці комфортнішими й безпечнішими для всіх категорій мешканців.

Чи можна застосувати дніпровський досвід в інших українських містах?

Так, це вже відбувається. Львів, Харків і Київ розглядають рішення Дніпра як приклад для наслідування. Головне — залучити спеціалістів-урбаністів, спиратися на європейські нормативи й фокусуватися на людях, а не машинах.

Чому у Дніпрі актуальні саме інклюзивні рішення?

Через тривалу повномасштабну війну кількість людей із інвалідністю, ветеранів та осіб із травмами зростає. Безбар'єрність стає невід'ємною частиною нормального міського життя, це не люкс, а необхідність для того, щоб кожен мешканець мав комфорт і безпеку.