Міст через Мессінську протоку: чому не можуть почати будівництво найдовшого в світі

Амбітний проєкт, що змінить транспортну систему Італії

Італійський уряд розробляє план спорудження унікального підвісного мосту через Мессінську протоку, який мав би з'єднати Сицилію з материковою частиною держави. Якщо проєкт втілиться в реальність, це стане найдовшим підвісним мостом у світі і революціонізує транспортну мережу південної Італії. Однак, незважаючи на схвалення уряду в серпні 2025 року, реалізація проєкту натрапила на серйозні перешкоди, що не дозволяють розпочати будівництво.

Історія ідеї та політичні амбіції

Ідею спорудження мосту через Мессінську протоку висунув у 2022 році італійський міністр інфраструктури Маттео Сальвіні. За його словами, поромні перевезення між Сицилією та материком обходяться італійцям дорожче, ніж саме будівництво мосту. Таким чином, розраховуючи на економічну ефективність, політик обстоював необхідність реалізації цього грандіозного проєкту.

Вартість будівництва оцінюється у 13,5 мільярда євро. Спочатку Сальвіні запевняв, що роботи розпочнуться у 2024 році, але цей термін невпинно переносився. Спочатку на початок 2025-го, потім — на початок 2026 року. Після чергової затримки міністр у лютому наполегливо затверджував, що будівництво остаточно стартує влітку. Проте обіцянки так і не були виконані.

Основні причини затримок будівництва

Реалізація проєкту стикається з численними перешкодами, які блокують початок робіт:

• Фінансова перевірка — Рахункова палата Італії займається детальною перевіркою кошторису проєкту і вже заблокувала його реалізацію
• Екологічні побоювання — державні інституції висловлюють серйозне занепокоєння щодо впливу будівництва на навколишнє середовище
• Кримінальне розслідування — прокуратура Рима проводить розслідування щодо можливої корупції при реалізації проєкту
• Сейсмічні ризики — геологічні умови регіону створюють серйозні загрози для конструкції

Сейсмічна активність як головна технічна перешкода

Мессінська протока розташована в одному з найбільш тектонічно активних регіонів Європи. Це становить виняткові виклики для інженерної конструкції. За свідченням провідних італійських геологів, зокрема колишнього керівника Національного інституту геофізики та вулканології, у радіусі 40 кілометрів від протоки за останні 40 років зареєстровано понад 5000 землетрусів невеликої магнітуди.

Така висока сейсмічна активність ставить перед інженерами складне завдання: розробити конструкцію, яка витримає можливі землетруси й не створить загрози для безпеки користувачів. Це обумовлює необхідність застосування передових технологій та матеріалів, що відповідно впливає на кошторис та терміни будівництва.

Економічні переваги проти практичних реальностей

Генеральний підрядник проєкту, компанія Webuild, наполягає на величезному економічному потенціалі. За розрахунками компанії, реалізація мосту принесе італійській економіці понад 23 мільярда євро.

Нині поїздка залізницею на 265 кілометрів між Сиракузами та Трапані займає 11–14 годин і зазвичай потребує трьох пересадок. Для порівняння: за цей час можна долетіти з Рима до Нью-Йорка й пройти паспортний контроль.

Такі порівняння ілюструють неефективність поточної транспортної системи південної Італії. Міст мав би кардинально скоротити час у дорозі та підвищити конкурентоспроможність сицилійської економіки.

Історичний контекст: давня мрія про з'єднання

Ідея споруджувати міст через Мессінську протоку не нова. За свідченнями римського письменника Плінія Старшого, ще у 251 році до нашої ери спорудили тимчасову конструкцію з човнів і бочок, щоб перевезти 140 бойових слонів, захоплених у карфагенян. Таким чином, мрія про з'єднання Сицилії з материком існує понад два тисячоліття.

У XX столітті цей проєкт привертав увагу видатних політиків. Фашистський диктатор Беніто Муссоліні підтримав ідею будівництва, як і пізніше правий прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі, який зробив міст одним зі своїх ключових політичних проєктів. Однак усім попередникам не вдалося втілити цю амбіцію в реальність.

Перспективи та подальші кроки

Наразі проєкт перебуває в стані невизначеності. Рахункова палата продовжує перевіряти фінансові параметри, прокуратура — розслідувати можливі корупційні схеми, а державні органи — оцінювати екологічні наслідки. Загальна атмосфера вишиканування навколо постійних затримок лише посилює критику опонентів проєкту, які сумніваються в можливості його реалізації.

Майбутнє мосту залежить від того, наскільки швидко італійські органи влади зможуть подолати ці перешкоди та дійти консенсусу щодо технічної, екологічної й фінансової життєздатності проєкту.