Як супермаркети розподіляють збитки від знищення товарів у 2026

Причини конфлікту між ритейлом і виробниками

Найбільші мережі роздрібної торгівлі в Україні опинилися у складній ситуації через масові пошкодження своїх розподільчих центрів. Замість самостійного покриття збитків, великі торговельні оператори вирішили передати частину фінансового тягаря своїм постачальникам. Це рішення розпалило гарячий конфлікт у галузі, оскільки виробники категорично відмовляються приймати такі умови.

За традиційними комерційними правилами, право власності на товар переходить до магазину з моменту його відвантаження. Це означає, що супермаркет несе повну відповідальність за цілісність продукції після передачі. Однак великі мережі інтерпретують чинні договори так, щоб поділити ризики з партнерами.

Яких умов вимагають супермаркети

Величезні мережі розіслали офіційні листи з новими пропозиціями щодо розподілу фінансових ризиків. Кожна з них запропонувала свій варіант, але суть залишається однакова — виробники мають платити за убутки.

• Компенсація 50% вартості — виробник повинен поверти половину вартості знищеного товару з власного кошику
• Повна відповідальність — деякі оператори вимагають, щоб постачальники взяли на себе весь ризик від зовнішніх факторів
• Заміна на пільгових умовах — пропозиція замінити знищену продукцію на нову за зниженими цінами
• Прямі поставки — вимога везти товари одразу в магазини, обходячи закриті розподільчі центри
• Зберігання штрафів — збереження всіх існуючих санкцій за недопоставки та затримки

Позиція виробників і постачальників

Виробники однозначно негативно реагують на такі пропозиції. Асоціації, які об'єднують малі та середні компанії харчової промисловості, публічно заявили про неприйнятність подібних умов.

«Особливо обурюють вимоги компенсувати 50–100% вартості продукції, знищеної на розподільчих центрах, при тому що ритейл одночасно вимагає прямих поставок до магазинів, збереження штрафів за недопоставки та тривалих строків розрахунків»

Виробники справедливо вказують на невідповідність претензій: мережи одночасно вимагають покритти збитки, доставити товар власним коштом, утримувати штрафи та чекати розрахунків 30–50 днів. Таке навантаження фінансово неспроможне для більшості компаній.

Чому виробники наразі не здаються

Стратегія об'єднання дозволила постачальникам зберегти єдність під час переговорів. Жоден з них поки що не погодився на нові умови, хоча тиск продовжується.

Виробники розуміють, що перший компромісант стане прецедентом. Якщо одна фірма погодиться, ритейлери мітьметь використовувати це як аргумент щодо інших, загрожуючи розірванням договорів.

Спроби домогтися втручання влади поки що не дали результатів. Зустрічі з офіційними органами завершилися без конкретних рішень чи санкцій щодо ритейлу.

Як це скажеться на споживачах

Якщо конфлікт не вирішиться, українські покупці можуть зіткнутися з двома неприємними наслідками:

1. Скорочення асортименту — у магазинах зникне частина товарів від невеликих виробників, котрі не в силах витримати нові умови
2. Зростання цін — виробники, які погодяться на умови, перекладуть свої збитки на кінцеву вартість продукції

Це означає, що звичайна родина буде платити більше за меншу кількість виборів у супермаркеті. Якість конкуренції на полицях зменшиться, оскільки середні і малі виробники не зможуть витримати умови великих мереж.

Позиція великих мереж

Найбільші оператори заявляють, що йдеться не про перекладання відповідальності, а про пошук збалансованої моделі розподілу надзвичайних ризиків. Вони аргументують свою позицію тим, що збитки від силових факторів виходять за межи звичайних комерційних ризиків.

Однак виробники вказують на суперечність: якщо ризики надзвичайні, чому вони мають лягти на плечі постачальників, а не розділитися порівну? За чинним законодавством та комерційною практикою, ритейлер несе повну відповідальність за товар після його прийняття.

Яка майбутня розвязка

На цей момент конфлікт знаходиться на етапі холодної guerra. Ритейлери чинять тиск, виробники чинять опір, а влада залишається осторонь. Результат залежатиме від того, хто першим поступиться.

Якщо мережи введуть свої умови в дію, це кардинально змінить структуру галузі. Малі виробники можуть вийти з ринку, а оставши конкуренти зрозуміють, що великий ритейл має вирішальну силу в переговорах.

Надія залишається на те, що практичність переважить конфліктність, і обидві сторони знайдуть компромісний розподіл ризиків, який не зруйнує галузь і не позначиться на кишенях споживачів.