Чому Київ втрачає мільярди на податкових пільгах
Столиця України стоїть перед серйозним фінансовим викликом: замість звичайного надходження податків від великих корпорацій, місто надає їм пільги, які підривають бюджет. Дефіцит коштів на укриття будинків, безпеку та громадський транспорт прямо пов'язаний із втратою податкових надходжень. Аналіз показує, що структура доходів столиці стає все більше залежною від малого бізнесу, тоді як великі гравці платять менше.
Структура бюджету Києва: кучерявлення в бік малого бізнесу
За останні роки спостерігається яскравий дисбаланс у складі податкових надходжень:
- Єдиний податок зростав з 56,8% перед воєнним станом до 63,6% у поточний момент
- Плата за землю скоротилася з 30,4% до 25,7%
- Результат: малий та середній бізнес несе все більший податковий тиск, компенсуючи недоперерахунки від великих гравців
Таке перекошення не є випадковістю — це наслідок активного застосування податкових пільг для крупних підприємств, многовекторної Політики пільгування та затримання з переглядом реальної вартості земельних ділянок.
Застарілі оцінки землі: як 2014 рік гальмує розвиток 2026
Нормативна грошова оцінка землі, яка застосовується в Києві, визначена у 2014 році й досі не оновлена. Це створює каскад проблем:
- Установлена оцінка не відбиває реальну вартість земельних ділянок
- На основі цієї оцінки розраховуються розміри орендної плати, земельного податку й мит
- Власники землі платять значно менше, ніж мали б платити при чинних ринкових умовах
- Бюджет міста недоотримує сотні мільйонів на укриття та розвиток інфраструктури
За планом формування фінансових резервів на період 2026–2028 років передбачено оновлення оцінки до 2,6 тисячі гривень за квадратний метр, що повинно набути чинності з 1 липня 2026 року. Однак професійний консенсус у міській раді зупинив цей проєкт — він досі не розглянувся як слід.
Затримка з переглядом оцінки землі коштує Києву 7 мільярдів гривень щорічно — це величезна сума, яка могла б пойти на безпеку й комунальні послуги.
Список компаній, що мають пільги в столиці
За даними офіційних рішень Київської міської ради, низка крупних підприємств отримала звільнення від сплати земельного податку та орендної плати до завершення воєнного конфлікту:
- «Епіцентр Н»
- «Люксон»
- Міжнародний виставковий центр
- Продхіміндустрія
- Юджин
- «Смерековий гай»
- «Алакор Сіті» та «Епіцентр К» (пільги діяли два роки, скасовані у 2024 році)
Власність цих компаній розподіляється таким чином: половина перебуває у власності офшорних фірм, зареєстрованих на Кіпрі, а чотири з них належать найбагатшим українцям із рейтингу найбільш заможних людей країни.
Відтермінування скасування знижок на оренду: ще одна втрата
Окрім заморозки оцінки землі, рада не змогла проголосувати проєкт рішення про скасування 50-відсоткової знижки для підприємців на оренду комунального майна. Така знижка створює додаткове навантаження на міський бюджет, який і без того бореться за достатність коштів на невідкладні потреби.
Чим більше пільг надається крупному капіталу, тим менше залишається для ремонту інфраструктури й розвитку гарантованих послуг.
Дебати у міськраді: аргументи за й проти
Серед депутатів Київської ради немає єдиної думки щодо способу вирішення бюджетної кризи. Голова бюджетної комісії закликає визнати реальну вартість землі, наголошуючи, що затримка коштує мільярди. Проте опоненти стверджують, що жорсткіший податковий режим для великого бізнесу може спричинити відтік інвестицій та погіршення економічного клімату в столиці.
Дебат щодо балансування інтересів бюджету й економічного розвитку буде тривати, але одне незаперечне: структура податків у Києві потребує глибокого переглядування.
Як це впливає на звичайних киян
Дефіцит бюджету не є абстрактною цифрою для громадян міста. Він впливає на:
- Якість укриття будинків у зимовий період
- Безпеку й охорону громадських просторів
- Розвиток громадського транспорту
- Ремонт доріг і комунальної інфраструктури
Багатолюдне населення столиці потребує надійних послуг, але їх фінансування залежить від справедливого розподілу податкового навантаження. Коли великі компанії отримують пільги, це несправедливо потрапляє на плечі малого бізнесу й населення.
План дій на 2026–2028 роки: що треба змінити
Для стабілізації фінансів столиці необхідно:
- Оновити нормативну оцінку землі — це забезпечить адекватні надходження від земельного податку
- Переглянути систему пільг для великих компаній — застосовувати їх лише у визнаних стратегічних випадках
- Скасувати знижки на оренду комунального майна для прибуткових підприємств
- Запровадити прозорість у виділенні й контролі використання податкових пільг
- Розширити базу малого й середнього бізнесу за допомогою справедливої податкової політики
Висновок: справедливість як основа розвитку
Київ потребує збалансованої податкової політики, яка буде справедливою як для великого капіталу, так і для малого бізнесу та населення. Затримання з оновленням оцінки землі на 12 років — це не просто помилка планування, а системна проблема, яка потребує невідкладного рішення. План формування фінансових резервів на 2026–2028 роки дає чіткий план дій, але його затвердження залежить від волі депутатів.
Тільки прозора й справедлива система оподаткування дозволить Києву мати достатньо коштів на укриття населення, безпеку й розвиток громадських послуг. Час змін уже давно настав.
Часті запитання
Чому Київ не оновлює оцінку землі з 2014 року?
Формально оцінка повинна переглядатися раз на 5–7 років, але депутати міської ради затримують прийняття рішення про оновлення. Це обумовлено дебатами щодо впливу на великі компанії й опозицією деяких політичних сил. Однак така затримка коштує бюджету мільярди гривень.
Які компанії отримують податкові пільги в Києві?
До списку входять «Епіцентр Н», «Люксон», Міжнародний виставковий центр, Продхіміндустрія, Юджин, «Смерековий гай» та інші. Половина цих компаній належить офшорним структурам, а чотири — найбагатшим українцям.
Як податкові пільги впливають на простих киян?
Дефіцит бюджету через пільги позначається на якості укриття будинків, розвитку громадського транспорту, ремонті доріг та надійності комунальних послуг. По суті, пільги великим компаніям переносять податковий тиск на малий бізнес і населення.
На скільки повинна зрости нормативна оцінка землі у 2026 році?
За планом формування фінансових резервів передбачено зростання оцінки до 2,6 тисячи гривень за квадратний метр з 1 липня 2026 року. Нині діє оцінка з 2014 року, яка значно нижча від реальної вартості.
Яка сума щорічно втрачає бюджет через затримку оновлення оцінки землі?
За оцінками голови бюджетної комісії, затримка з переглядом оцінки коштує Києву приблизно 7 мільярдів гривень щорічно — це величезна сума, яка могла б пойти на розвиток інфраструктури та соціальних послуг.
Що передбачає План формування фінансових резервів Києва на 2026–2028 роки?
План включає оновлення нормативної оцінки землі до 2,6 тисячи гривень за квадратний метр та скасування 50-відсоткової знижки для підприємців на оренду комунального майна. Обидва проєкти рішень досі не розглянуті депутатами міської ради.