Рішення Голосіївського суду: основні факти справи

У серпні 2026 року судове засідання в Голосіївському районному суді Києва розглянуло позив щодо захисту ділової репутації та встановлення недостовірності інформації. Справа виявилась резонансною, оскільки в ній брали участь депутат Київської обласної ради та власник серйозного фінансового закладу. Позивачем став Олександр Сосіс, власник Банку "Альянс", який оскаржив інформацію, поширену на сайті петицій Офісу Президента.

Судді довелось розбиратися із складною справою про структуру власності банківської установи та достовірність публічних звинувачень. Рішення суду вплинуло не лише на учасників процесу, а й на обговорення питань відповідальності при поширенні інформації в цифровому просторі.

Зміст петиції та основні звинувачення

Депутат Київської обласної ради від партії "Європейська солідарність" Володимир Горковенко розробив петицію під назвою "Про застосування санкцій проти АТ "Банк Альянс" та посадових осіб Банку". Цей документ був спрямований на залучення уваги президента до потенційних проблем у роботі банківської установи.

У петиції автор висунув серію негативних тверджень щодо банку:

  • заяви про номіналізм власності — тобто що офіційні акціонери насправді виступають лише представниками іншої особи;
  • звинувачення у участі у схемі відмивання коштів через російські канали;
  • твердження про причетність до фінансування екстремістських організацій;
  • співробітництво з азартними казино та гемблінговими платформами;
  • невиконання гарантій перед енергетичною компанією на суму близько 4 мільярдів гривень;
  • схеми з контролем електроенергії на понад 1,11 мільярда гривень.

Петиція також містила заклик накласти санкції на саму юридичну особу та кількох посадовців банку, включаючи мажоритарного та мінорітарного акціонерів, а також членів правління.

Як визначалася достовірність інформації

Суддя Сергій Чекулаєв, який розглядав справу, використав спеціальну семантико-текстуальну експертизу для аналізу петиції. Експерти встановили, що всі три основні спірні твердження викладені саме як фактичні твердження, а не оціночні судження. Це має принципове значення в судовій практиці, оскільки оціночні судження зазвичай захищені як вираження особистої позиції.

Ключові фактичні твердження, перевірені судом:

  1. Твердження про номіналізм — що Сосіс діє від імені іншої особи;
  2. Твердження про причетність до незаконної діяльності та злочинних схем;
  3. Твердження про втечу за кордон та переховування.

Суд встановив, що всі три твердження подані як факти, а не як припущення.

Документальні докази та дані прикордонної служби

Суддя проаналізував офіційні дані Національного банку України щодо структури власності Банку "Альянс". Станом на початок 2024 року Олександр Сосіс мав 89,289006% сукупної участі у структурі власності установи, що робить його ключовим учасником та фактичним власником. У матеріалах справи не виявлено жодних документальних доказів того, що він виступає номіналом для іншої особи.

Щодо твердження про втечу за кордон, суд замовив дані прикордонної служби України. Розслідування показало, що позивач регулярно перетинав український кордон з 2022 по 2024 рік в обох напрямках. На момент публікації петиції (19 вересня 2024 року) Сосіс перебував в Україні — він в'їхав через пункт пропуску "Ягодин" за кілька днів до публікації. Суд також не знайшов даних про перебування позивача в розшуку МВС або про кримінальні провадження проти нього як підозрюваного.

Позиція суду щодо поширення інформації

Володимир Горковенко аргументував, що інформація була взята з відкритих джерел та висвітлювалась в іноземних та національних ЗМІ. Суд відхилив цей аргумент, зазначивши важливий принцип:

"Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності перед публікацією"

Такий підхід суду відображає загальновизнану правову практику у питаннях захисту ділової репутації. Просто факт того, що інформація опублікована в ЗМІ, не звільняє особу від обов'язку перевірити її перед поширенням.

Суд також розглянув аргумент Горковенка про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки є лише автором петиції. Суддя відхилив це заперечення, відзначивши, що саме депутат указаний у тексті документа як його автор і несе за нього відповідальність.

Судові витрати та опублікування рішення

На користь позивача Олександра Сосіса суд стягнув судові витрати з депутата Горковенка. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача опублікувати судове рішення на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Однак суддя не задовольнив цю вимогу, пояснивши, що:

  • спірна інформація поширювалась не через Facebook, а через сайт Офісу Президента;
  • спростування має відбуватися тим самим способом, яким була поширена неправдива інформація.

Це важливий судовий прецедент у практиці захисту ділової репутації, що встановлює принцип відповідності між каналами поширення інформації.

Чому петиція залишилась на сайті

Попри визнання судом недостовірності викладених у петиції фактів, сам документ залишився доступним на сайті петицій Офісу Президента Володимира Зеленського. Суд не зобов'язав видаляти чи редагувати текст петиції. Причина кроється в формальній техніці роботи петиційної системи.

Петиція не набрала необхідні 25 тисяч підписів протягом трьох місяців від дати публікації. Без цього порогу документ ніколи не став об'єктом розгляду президентом чи РНБО. Петиція зібрала лише 2719 підписів, що становить близько 11% від потрібної кількості. Через це суд не мав правової підстави для видалення документа з системи.

"Петиція залишиться на сайті, але не матиме офіційного статусу розглянутої пропозиції державі"

Позиція депутата та контекст справи

Володимир Горковенко, який обіймав посаду депутата Київської обласної ради від 2020 року, раніше працював журналістом. Він також був колишнім керівником Головного департаменту інформаційної політики за часів президентства Петра Порошенка. Цей досвід у сфері комунікацій та медіа робить ситуацію із судовим позивом особливо резонансною.

Депутат неодноразово публічно наполягав на зв'язку Банку "Альянс" з підсанкційним олігархом та намагався привернути до цього питання увагу органів влади. Однак суд дійшов протилежних висновків, спираючись на офіційні дані Національного банку про структуру власності та на відсутність будь-яких документальних свідчень причетності третьої особи до банку.

Висновки судового рішення

Рішення Голосіївського районного суду встановило три ключові факти:

  1. Олександр Сосіс є справжнім мажоритарним власником Банку "Альянс", а не номіналом;
  2. Твердження про причетність до незаконної діяльності та втечу за кордон не мають документального підтвердження;
  3. Депутат Горковенко має нести відповідальність за поширення недостовірної інформації, незважаючи на посилання на відкриті джерела.

Це рішення — важливий прецедент у практиці захисту ділової репутації у цифровій епосі, коли інформація поширюється швидко та широко, але зачастую без достатньої перевірки фактів.

Значення для медійного простору та громадської дискусії

Справа демонструє напруження між правом на свободу слова та свободу інформації з одного боку та правом на захист ділової репутації з іншого. Суд зобов'язав учасників медійного простору перевіряти факти перед публікацією, а не покладатися на уже поширену інформацію в ЗМІ.

Для журналістів, блогерів та депутатів цей прецедент сигналізує про необхідність ретельної верифікації інформації перед громадським поширенням. Хоча свобода слова є базовим правом демократичного суспільства, вона має супроводжуватися відповідальністю за точність та достовірність висловлень.

Судові витрати, які стягнули з депутата, становлять морально-правову санкцію та напередодження для майбутніх спроб поширювати інформацію без належної перевірки. Водночас визнання петиції недостовірною встановлює офіційний публічний запис про фактичну неправдивість її основних положень, що важливо для захисту репутації як Сосіса особисто, так і його бізнесу.

Рекомендації для громадян та осіб, які поширюють інформацію

На основі цієї справи можна виділити кілька практичних рекомендацій:

  • Перевіряйте факти перед публікацією в соціальних мережах чи петиціях — ненадійність джерела не звільняє від відповідальності;
  • Розрізняйте факти та оціночні судження — це має значення у судовому розгляді та в сприйнятті інформації аудиторією;
  • Збирайте документальні докази для підтримки серйозних звинувачень, особливо щодо фізичних або юридичних осіб;
  • Розумійте наслідки поширення інформації — вона може призвести до судових позивів та фінансових санкцій;
  • Спростовуйте помилки тим самим каналом, через який вони були поширені.

Перспективи подальшого розвитку ситуації

Рішення суду від серпня 2026 року може мати наслідки для майбутніх судових справ, у яких розглядатимуться питання достовірності інформації, опублікованої в петиціях та соціальних мережах. Судовий прецедент встановлює вимогу до належної перевірки фактів як для знаних журналістів, так і для звичайних громадян.

Справа також підняла питання про ефективність петиційної системи Офісу Президента та про те, як система повинна реагувати на петиції з недостовірною інформацією. Хоча петиція не отримала досить голосів для офіційного розгляду, вона залишилась доступною, що дозволяє іншим громадянам познайомитись з визнаною судом неправдивою інформацією.

Якщо у вас виникли запитання щодо захисту своєї ділової репутації у цифровому просторі, варто проконсультуватися з кваліфікованим юристом, який спеціалізується на питаннях захисту честі та гідності. Судова практика постійно розвивається, і знання своїх прав допомагає уникнути потенційних конфліктів.

Часті запитання

Що означає «номіналізм» у контексті власності банку?

Номіналізм — це коли офіційно зареєстрована особа не є справжнім власником або контролером активів, а виступає прикриттям для іншої особи. Суд встановив, що твердження про номіналізм Сосіса не має документального підтвердження, і він є справжнім мажоритарним власником Банку «Альянс» з часткою 89,3%.

Чому петиція залишилась на сайті Офісу Президента, якщо судом визнана недостовірною?

Петиція не набрала потрібні 25 тисяч підписів за три місяці (зібрала лише 2719). Без цього порогу вона ніколи не розглядалась офіційно, тому суд не мав правової підстави для видалення документа. Видалення можливе лише для петицій, які отримали офіційний статус розгляду.

Що суд встановив щодо перебування Сосіса за кордоном?

За даними прикордонної служби України, Олександр Сосіс регулярно перетинав український кордон з 2022 по 2024 рік. На момент публікації петиції (19 вересня 2024) він був в Україні і в'їхав через пункт пропуску «Ягодин» за кілька днів до цього. Твердження про втечу за кордон виявилось неправдивим.

Може ли депутат посилатися на відкриті джерела, поширюючи інформацію?

Ні. Суд встановив, що особа, яка поширює інформацію, повинна переконатися в її достовірності, незалежно від того, опублікована вона в ЗМІ чи іншомовних джерелах. Посилання на інші видання не звільняє від відповідальності за неправдиву інформацію.

Які судові наслідки визнання інформації недостовірною?

На користь позивача стягнули судові витрати з депутата Горковенка. Крім того, встановлено офіційний судовий запис про недостовірність основних положень петиції, що захищає репутацію позивача та його бізнесу у подальших спорах.

Як має проводитися спростування поширеної інформації?

Спростування має відбуватися тим самим способом та каналом, через який була поширена неправдива інформація. Суд відхилив вимогу про публікацію на Facebook, оскільки інформація була поширена через сайт петицій Офісу Президента, саме там вона й повинна бути спростована.